1дно розвивати здaтнiсть приймати iншого, прагнути зрозумiти iншу точку зору, вщмовитися вiд кaтегоричностi в суджениях. На-сильницьш методи для виходу з конфлiкту застосо-вуе iнтолерaнтнa особистiсть, що будуть знаходити вираз в глузуваниях, не визнaинi прав iншого, напа-дах гнiву, нaвiть фiзичних пошкоджениях. Ф. 1дрисовою, що толера-нтнють знаходить cвiй вираз у спрямуванш взаем-ного розумiння i узгодженосп рiзнородних iнтeрe-ciв i купв зору без застосування тиску, переважно методами роз’яснення i переконання. Критикуючи ц двi крaйнi точки зору на причину людсько! Проте, Е. Фромм не може погодитися й iз точкою зору бь хевiорiзмa, зпдно з якою aгресивнiсть – е винятково продуктом виховання та шших форм впливу на людину з боку навколишнього його сощального сере-довища. Особисп-сне – це сукупнiсть набутих шдивщом якостей в со-цюкультурному середовищi для забезпечения iнди-вща, його зв’язку з iншими людьми. I це – система практичних дiй, що виявляеться в повaзi, терпимостi до чужих культурних цiнностей. Тому ХХ сто-лiття увiйшло до ютори людства не лише як перюд прориву людини у cвiтi науки, прогресу, нові виплати при народженні другої дитини 2023 а й як перюд найбшьш кривавих воен, масових вбивств, го-лодоморiв, терору i тероризму. Кожиому iсторичному перiоду, вщповщае увiдповiднений йому рiвень розвитку особиспсного начала, усв1до-мления його, тобто особливостей розвитку людини як культурно-сощально! Саме особистiсть прагне бачити буття гармонiйним, гумаиiстичним, довер-шеним, а без визнання парностi концеппв агресii i толераитностi як частини ашрополопчно!
Отже, зввдси дуaлiзм: природна агресившсть вгамовуеться соцiaльно набутою толерaитнiстю, причому важливим е баланс м1ж ними, оскшьки за-надто високий рiвень толерaитностi суспiльствa ро-бить його вразливим перед бiльш агресивним сустльством, i навпаки: низький рiвень толерaитностi призводить до самознищения частини сустльства. Революційна діяльність його найближчих учнів, П.Лаврова, Ф.Чижова (також душеприкажчик М.Гоголя), М.Головка, зраджує радикальні настрої самого учителя. Наукова діяльність не мислилась поза етичними та естетичними цінностями. Антропологiчний змiст толерантностi, як явища, мае радше соцiальну природу, н1ж антро-пну, але накопичений масив знань про людину до-зволяе констатувати Г! Незважаючи на всi методологiчнi проблеми, бшьшють дослщнишв толерaнтностi сходиться у позици, що aнтропологiчний змiст толераитносп мае соцiaльну природу i походить зi здiбностi лю-дини в процеа Г! 1льки на рaинiй стади свого розви-тку людина, виявляючи до шших людей дружелю-бшсть, щедрiсть та великодушнiсть, website характеризу-еться якраз орiентaцiею на цiнностi, пов’язаш не зi смертю, http://www.hototos.at/community/profile/submax220167954/ а з життям. Тому «особис-тiсне Я» iндивiдa мае не просто соцiaльну, а соцюкультурну природу, воно усввдомлюе свою за-лежиiсть вiд суспiльствa, ввд колективiстського «ми», забезпечуе взаемозв’язок мiж ними засобом шукаиия компромiсiв, приводити у вщповщшсть цiнностi, цiлi та ди, iнколи потребуеться i тдко-рення. Десь у глибинах психiки воно живе сво! Майкл Уолцер в сво! Культура толерантносл по сво! Культура – це відшлі- фований, удосковиплата на другу дитину 2023лений стан природи тою мірою, наскільки дають за другу дитину природа може піддаватись змінам.
Антропо-логiчна ефективнiсть парносп концептiв агресii i толераитностi проявляеться в сучасному м1жнарод-ному сшвтоварисга, де все бiльше приживаеться вдея гумашзацп, зближення прав людини загалом i громадянських прав людини конкретного сустльс-тва, i це теж е сввдченням гуманiзацii сучасно! Погоджуючись з Е. Фроммом, в цьому досль дженш aгресiя розглядаеться у двох взаемопов’яза-них аспектах: як доброяк1сна (конструктивна) i зло-як1сна (деструктивна), де виплати на другу дитину 2023 при народженнісильство е результатом схильносп людини до агресивносп i з розвитком людини i соцiуму набувае розгалужених форм. Тому в українській літературі неможливо знайти текстів, де автор «Саду божественних пісень» поставав би всуціль негативним персонажем. Поняття «Тендерний бюджет» запропоновано в результат прийняття Платформи дш на мiжнароднiй конференцГТ в Пеюш (1995), де пiдкреслювалося, що уряди повинш докласти всiх зусиль для систематичного вивчення того, як витрачаються бюджеты кошти державного сектора, i чи витрачаються вони на користь людини. Шосте значения: праг-нення людини досягти розумiння з iншими, узго-дити рiзнi установки, мотиви, не вдаючись до наси-льства i придушення людсько! Все те, що, власне, i робить нас стабшьно нетерпимими не пльки до iнших людей, але i до всього того, homepage що вщбуваеться навколо.
В.А. Тишков вважае, що основними причинами, пов’язаиими з необхщшстю появи феномена толерaнтностi, е не пльки вiдмiнностi м1ж людьми з сощальних, нaцiонaльних, полiтичних та шших аспекпв, а й можливiсть появи конфлжпв м1ж ними за даними або шшим видам питаиь. Трете значения толераит-ностi пов’язане зi стшшстю: придбана стiйкiсть; стiйкiсть до невизначеностц межа стiйкостi або ви-тривалосп людини; стiйкiсть до стресу, конфлжту; стiйкiсть до поведiнкових вiдхилень. «ус-вiдомлене терпiння». «Однак терпiння – тiльки одна зi сторiн толерaнтностi. Так як культура толерaнтностi е найважлившим фактором стaбiльностi i прогресу людсько! Здаеться, мiркуе К. Табейшна, нiколи рaиiше людство не потребувало опори на морaльнiсть i не в1дчував гостру потребу в моральному оновленш так, як це вщбуваеться з ним сьогоднi, коли сама можливють його iснувaиия в нишшшх цивiлiзaцiй-них, етнiчних i психологiчних структурах виявля-еться пвд питаниям i перетворюеться з проблеми фь лософсько! Проте це необхадно. Духовне в людиш – це i е ютинно людське i людяне. Проте не слад забувати про ! Толерaнтнiсть – це вмiния штучно регулювати агрес1ю, iнструмент який виробило людство для забезпечення подаль-шого розвитку сустльства. Толерaнтнiсть означае покликання того, що е люди, багато в чому вiдмiннi вiд нас, що у шших е власна думка, щнносп, щеали, iншi способи на iншi емо-цiйнi способи реагування.